20 травня 2021 року в музеї історії освіти Київщини проведено свято української вишиванки «Вишивана моя, Україно!»

20 травня 2021 року в музеї історії освіти Київщини КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» проведено свято української вишиванки «Вишивана моя, Україно!»

«Оберіг-сорочку вишила для сина.

Візерунком стали символи Вкраїни:

І верба, й калина, сонях біля хати.

Щастя для дитини вишивала мати».

20 травня ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВИШИВАНКИ – міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація.

У цьому році українці одягли весь світ у вишиванки. День свято вишиванок започатковане Чернівецьким університетом у 2006 році, пройшло у багатьох містах і селах.

У невичерпній спадщині духовної культури українського народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. Вишиванки сприймають як символ єднання, солідарності й підтримки захисників Батьківщини. Українську вишивку називають «молитвою без слів», а сорочка-вишиванка є головним оберегом людини. В українській вишиванці закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

У музеї історії освіти Київщини захід «Вишивана моя, Україно!» було також приурочено до Міжнародного дня музеїв, який відзначають 18 травня. У святі вишиванки взяли участь студенти першого курсу спеціальності «Початкова освіта» (англійська мова) КЗКОР «Білоцерківський гуманітарно- педагогічний фаховий коледж» (куратор – Лобко Таїса Валеріївна).

Мета заходу:

  • зберегти споконвічні традиції створення та використання етнічного вишитого українського одягу;
  • популяризувати національні традиції серед молоді;
  • формувати почуття патріотизму, національну свідомість, громадську позицію, духовну культуру.

Величаво, із піднесенням прозвучала літературно-художня композиція «Вишивана моя, Україно!». Прозвучали пісні: «Два кольори» (слова Д. Павличка, музика О. Білаша), «Матусина вишиванка» (слова Л. Пікас, музика М. Шевченко), «Мамина сорочка» (слова й музика Наталії Май), вірші про українську вишиванку Лесі Вознюк «Сорочка-оберіг», Юрія Лазірко «Вишиванка», Анатолія Черняхівського «Вишиванка».

У ході заходу було використано презентації, відеокліпи та документальні фільми, які розкрили історію та традиції вишиванки, її символіку («Історія вишиванки», «Вишиванка – дрес-код нашої нації», відеокліпи Н. Май «Мамина сорочка» та К. Бужинської «Україна – це ми!»).

Студенти розповідали про традиції української вишиванки в їхніх родинах.

На завершення свята молодь узяла участь у диспуті «Українська вишиванка: модний бренд чи традиція з віковою історією».

Отже, українська вишиванка – це свого роду сімейний оберіг, який пройшов крізь покоління, єднає рід і вшановується як святиня.