До Дня вишиванки: Лахман Світлана Миколаївна – народна вишивальниця, педагогиня

Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковою для нашої культури.  Вишивка – один з найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного мистецтва. Тож до Дня вишиванки стали традиційними виставки  українських вишитих робіт у музеї історії освіти Київщини.

Напередодні Дня вишиванки працівники музею КОІПОПК зустрілися з Лахман Світланою Миколаївною, педагогом, талановитою вишивальницею, високодуховною людиною, яка  створює  справжні шедеври: неземної краси ікони, рушники, картини, панно, диванні подушки, скатертини, серветки, доріжки тощо. Славна майстриня передала свої вишивки до музею історії освіти Київщини для організації виставки.

Мета виставки: ознайомити педагогічну та учнівську спільноту, усіх бажаючих із творчістю вишивальниці, розкрити багатство і красу української культури, вишивки як одного з національних символів.

Відвідувачі музею мають чудову нагоду милуватися красою української вишивки, захоплюватися майстерністю талановитої людини – Лахман Світлани Миколаївни.

Про творчу й надзвичайно талановиту, працьовиту й духовну людину з Таращанщини хочеться, щоб знала не тільки Київщина, а й уся Україна. Майстриня творить дивовижні речі, хоча вишивання – дуже тонка і кропітка праця, творча й водночас монотонна справа. Світлана Миколаївна вишиває з дитинства, навчалася в мами та бабусі і має вже достатньо велику колекцію робіт.

Народилася С. М. Лахман 14 лютого 1962 року в с. Станишівка Таращанського району на Київщині. Із дитинства мріяла бути вчителькою, тому після закінчення школи вступила до Богуславського педагогічного коледжу на відділення дошкільного виховання. У 1982 році після закінчення навчального закладу почала професійну діяльність у Великоберезянському дошкільному навчальному закладі «Світлячок». Із радістю педагог поєднувала педагогічну та творчу вишивальницьку діяльність. Щиро й захоплено працювала з дошкільнятами, виготовляла та оздоблювала вишивкою одяг для ляльок, оформляла українськими вишивками групову кімнату, вишивала платтячка, жіночі та чоловічі сорочки, рушники, серветки, скатертини.

Уже давно  майстриня  володіє багатьма техніками вишивки і самостійно  розробляє орнаментику.  Неодноразово брала участь у місцевих виставках та мріє про відкриття персональної. Світлана Миколаївна, скромно посміхаючись, запрошує до своєї світлиці. Уся світлиця уквітчана її роботами  ручної вишивки, а приміщення  наповнене світлою енергетикою любові. Серед вишивок – рушники («Родовід», «Не­бесний храм», «Берегиня», «На щастя, на долю», Лебедина вірність»), панно («Тайна вечеря», «Моя Україна»), картини духовної тематики («Ікона Ісуса Христа», «Ікона Божої Матері», «Семистрільна ікона Божої Матері», «Ісус і ягнята»),  картини з пейзажами («Соняшники», «Квіти-дзвіночки», «Янголята»), панно для подушечок («Коточок», «Соняхи», «Квіти») та різнобічні декоративні серветки природничої тематики. Кольорова гама та орнаментика вишивок розкривають небайдуже, сповнене світлом серце їх автора. Створюю­чи роботи, Світлана Миколаївна втілює в них невичерпну любов до людини, природи,  рідної землі, цінностей народу.

Пишаємося своєю землячкою, талановитою людиною, яка несе добро й красу та примножує славні традиції української вишивки.