Відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція “Краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича”

22 квітня 2021 року в Комунальному навчальному закладі Київської обласної ради “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів” відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція “Краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича” з теми “Київщина: історія рідного краю”  для науковців, дослідників-краєзнавців, учителів історії закладів освіти, керівників музеїв Київщини.

Здобуття Україною незалежності стало могутнім стимулом відродження духовності й історичної пам’яті народу. Відкрилися можливості й розширилися межі наукового пошуку й коло людей, причетних до вивчення і збереження багатовікових культурних традицій, правдивих історичних джерел в Україні. На тлі загального посилення інтересу суспільства до витоків духовності з кожним роком примножується потенціал та урізноманітнюються функції краєзнавства, зростає його виховна роль.

У реформуванні сучасної національної освіти в Україні потрібно враховувати позитивні тенденції становлення й розвитку історичного краєзнавства. Історія краю або краєзнавство – один із найцікавіших напрямів сучасної науки, який є одним із головних у гуманітарній освіті. Це зумовлено тим, що ніколи не вичерпається допитливість людини, яка прагне дізнатися, що відбувалося на землі, де вона народилася й живе, як жили її прародичі. Минуле, сьогодення й майбутнє тісно пов’язані, а пізнати давнину зможемо лише тоді, коли вивчимо історію рідного краю. Великий філософ Г. Сковорода стверджував: “Пізнай свій край…, себе, свій рід, свій нарід, свою землю, і ти побачиш свій шлях у життя”.

Матеріали конференції:

Мета конференції  представлення й популяризація розвідок з історії рідного краю й освіти Київщини; розвиток краєзнавчих досліджень –відродження й продовження справи славетного краєзнавця ХIХ століття Лаврентія Похилевича; використання результатів краєзнавчих досліджень в освітньому процесі.

 

Предметом вивчення й дослідження учасників Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції “Київщина: історія рідного краю” є історія рідного краю в цілому, різних періодів його становлення й розвитку: від часу Київської Русі до сучасних подій на Сході України. У представлених матеріалах на основі архівних, історичних і науково-педагогічних джерел висвітлено пам’ятки історії й культури, історико-культурні та етнічно-історичні процеси, визначні події Київщини, особливості становлення та функціонування закладів освіти в різні періоди розвитку. Особливу увагу приділено відомим особистостям, які проживали або працювали в різні періоди на Київщині, та сучасним героям, захисникам України.У роботі онлайн-конференції “Київщина: історія рідного краю” взяли участь 58 осіб. Серед учасників – відомі вчені, співробітники наукових установ, викладачі вищих навчальних закладів, провідні науковці й дослідники краєзнавчої справи Київщини та України, педагоги, методисти, історики, бібліотекарі, краєзнавці та музеєзнавці, які презентували нові наукові дослідження із краєзнавства.

Захід відкрила в. о. ректора КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів” Бендерець Наталія Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, яка привітала учасників конференції й наголосила на важливості нових відкриттів у галузі краєзнавства для національної освіти в Україні, утвердженні української історії та культури.

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся Євген Васильович Букет, заступник голови Правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член правління НСКУ, головний редактор газети “Культура і життя”, який зазначив, що історико-краєзнавчі дослідження складають духовне підґрунтя державотворчих процесів у незалежній Україні, відіграють важливу роль у національно-культурному відродженні, патріотичному вихованні молоді.

 

 

 

Учасників заходу також привітала Часнікова Олена Володимирівна, в. о. проректора КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат педагогічних наук.

Пленарне засідання відкрив та провів Перерва Володимир Степанович, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України, який акцентував увагу присутніх на тому, що історичне краєзнавство є одним із ефективних способів формування історичної пам’яті українського народу.

На пленарному засіданні конференції в  доповідях були розглянуті такі питання:

Вплив досліджень історії населених пунктів Радомисльського повіту Лаврентія Похилевича на розвиток сучасного краєзнавства регіону Студінський Володимир Аркадійович, професор кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти, доктор історичних наук, почесний краєзнавець України. Науковець розкрив вагомість досліджень Лаврентія Похилевича для розвитку краєзнавства, зазначив, що Лаврентій Похилевич є одним із фундаторів українського краєзнавства, його дослідження населених пунктів Радомисльського повіту вплинули на розвиток сучасного краєзнавства регіону.
Етносоціальна трансформація козацтва Південної Київщини в XVI – першій половині XVII століть

Івангородський Костянтин Васильович, доцент кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор історичних наук, доцент, який розкрив етнічні та соціальні аспекти змін козацтва Південної Київщини в XVI – першій половині XVII століть. На думку вченого, козацтво як утворення – це реакція на суспільні й соціальні виклики; його насамперед характеризують високий рівень самосвідомості, державності й відстоювання України.

Історикиня Наталія Мірза-Авакянц (1889-1940?) як жертва політичного терору в Україні

Петренко Ірина Миколаївна, завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”, доктор історичних наук, професор, розкрила складний життєвий шлях вченої й викладача Наталії Мірза-Авакянц, яка стала жертвою політичного терору в Україні, та коло наукових інтересів і спадщину вченої, її внесок у розвиток вітчизняної історичної науки.

Освіта на річпосполитському пограниччі у висвітленні польської наукової преси Східної Галичини доби автономії

    Лазурко Лідія Миколаївна, доцент кафедри історії України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук.

Учена презентувала питання польських видань протягом 1828-1918 років у Східній Галичині, у яких значне місце займала українська проблематика, зокрема питання освіти на українських теренах Речі Посполитої – освітньої діяльності на Волині, Поділлі й Київщині.

Громадсько-політична та господарська діяльність В’ячеслава Липинського в Уманському повіті

Масненко Віталій Васильович, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор історичних наук, професор, презентував ґрунтовне дослідження про значення діяльності українського історика, активного громадсько-політичного діяча В’ячеслава Липинського насамперед періоду його проживання в маєтностях Русалівки Уманського повіту Київської губернії. 

Київщина в житті й діяльності першого митрополита УАПЦ Василя Липківського

Романюк Іван Миронович, професор кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор історичних наук, професор, який висвітлив життя й діяльність Василя Липківського, український релігійного діяча, церковного реформатора,  борця за автокефалію українського православ’я, першого митрополита Київського та всієї України відродженої 1921 року Української Православної Автокефальної Церкви.

Протоієрей-педагог о. Петро Лебединцев та проєкт виселення українського православного духовенства Київської митрополії в 60-х роках ХІХ століття

Перерва Володимир Степанович, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України, член правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Науковець наголосив, що протоієрей о. Петро Лебединцев був одним із видатних педагогів м. Білої Церкви, однак не меншою його заслугою було відвернення виселення корінного (в основному українського) духовенства (священнослужителів Київської митрополії та Правобережжя України) у внутрішні губернії Російської імперії й заміни його великоросійським.

 

Іменні стипендії в освітніх закладах Київщини  кінця ХІХ – початку ХХ століть (за матеріалами ЦИРКУЛЯРІВ по Київському навчальному округу  у фондах  Педагогічного музею України)

Міхно Олександр Петрович, директор Педагогічного музею України, кандидат педагогічних наук;

Матвійчук Оксана Євгенівна, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент.

У дослідженні розкрито питання нормативної бази іменних стипендій в освітніх закладах Київщини  кінця ХІХ – початку ХХ століть (зокрема й зміст положення про іменні стипендії в освітніх закладах), їх значення в культурно-освітньому просторі Київщини в зазначений період.

Духовні наставники парафій колишнього Макарівського району у XVIII столітті

Букет Євген Васильович, заступник голови Правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Правління Національної спілки краєзнавців України, головний редактор газети “Культура і життя”.

У виступі Євген Васильович указав імена священників, установлених ним, які служили в парафіях  (підпорядкованих уніатським, а потім православним церквам) на теренах сучасного Макарівського району Київської губернії у ХVIII столітті.

До питання створення реєстру працівників Переяслав-Хмельницького педагогічного училища

Нагайко Тарас Юрійович, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”, кандидат історичних наук;

Нагайко Катерина Миколаївна, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу “Музей Заповіту Т. Г. Шевченка” Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”, кандидат історичних наук. Науковцями в архівах установлено більше 200 освітян, працівників Переяслав-Хмельницького педагогічного училища, яке пізніше було переведено до м. Білої Церкви.

 

 

“Вихід крізь призму мистецтва у тему народу, його буття у світі”: публіцистика Ліни Костенко

Мірошник Світлана Іванівна, завідувач кафедри суспільно-гуманітарної освіти КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат педагогічних наук, у виступі презентувала вагомі національні проблеми (потреби самоусвідомлення української нації, формування належного образу України у світовій спільноті; ганебного стану української культури, відновлення державою ідентичності, історії, мови, культури; потребу розбудовувати міцну державу, орієнтуючись на досягнення),  порушені в публіцистиці Л. Костенко.

Меценати освіти і культури міста Сквири

Плівачук Катерина Володимирівна, доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України, заслужений журналіст України.

Науковцем розкрито питання вкладу в розвиток культури й освіти м. Сквири відомих меценатів-краян – П. Сувчинського, В. Болсуновського, К. Болсуновського, Ф. Чайковського, Т. Рильського, М. Рильського, О. Водинського, К.Діденка.

Під час конференції працювали секції “Пам’ятки історії та культури, етнічно-історичні процеси на Київщині”, “Видатні особистості в історії рідного краю”, “Історія освіти Київщини”, “Героїзм захисників України”, у яких учасники презентували дослідження.

Учасники щиро дякували всім організаторам конференції, зокрема й Ользі Дмитрівні Пількевич та Володимиру Степановичу Перерві, за професійну спроможність спілкуватися й підвищувати фах.

 За матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції буде укладено та видано збірку матеріалів “Київщина: історія рідного краю”.

Програма конференції

Інформацію підготовлено Ольгою Дмитрівною Пількевич